Порушення зору при контузіях

лікар-офтальмолог медичного центру «АЙЛАЗ»

Прохвачова Олена Станіславівна

Контузія (від лат. contusio – «забій») – загальне ураження організму внаслідок різкого механічного впливу (повітряної, водяної чи звукової хвилі, удару об землю чи воду тощо), що не обов’язково супроводжується механічними ушкодженнями органів і тканин.

Трохи історії

Англійською термін «контузія» перекладається як shell shock, що дослівно означає «оболонковий шок» або «снарядний шок». Таке формулювання вигадали британські солдати під час Першої світової війни. Тоді контузія була дуже поширеною проблемою серед військових і лікарі довго не могли зрозуміти, що це таке та як із цим боротися. 

Характерною ознакою контузії є непритомність (подекуди аж до коми). У легких випадках людина непритомніє на кілька хвилин, у тяжких – на кілька днів і навіть місяців. Крім того, можуть бути наявні:

   -   дезорієнтованість, запаморочення, головний біль, що розпирає;

   -   нудота та блювання;

   -   погіршення або втрата пам’яті;

   -   підвищений пульс;

   -   проблеми із зором та слухом;

   -   струс або розрив внутрішніх органів.

У випадку контузії необов’язково будуть наявні всі ці симптоми. 

Найрозповсюдженішою є контузія головного мозку. Наслідки контузії головного мозку є різноманітними – від тимчасової втрати слуху, зору, мовлення з подальшим частковим або повним їхнім відновленням, до тяжких уражень.

Саме контузія складає понад 80% серед усіх бойових ушкоджень голови та носить неофіційний титул «автографа війни».

Зі скаргами звертаються не тільки ті, хто підірвався на міні, але також артилеристи, кулеметники та всі, хто на власному досвіді під час служби зазнав, що таке різкий потік інтенсивних вібрацій.

За механізмом ушкодження мозкову травму поділяють на первинну (внаслідок дії вибухової хвилі), вторинну (фокусовану – внаслідок дії снарядів, що ушкоджують, таких як кулі, осколки, вторинні снаряди) та третинну (внаслідок внутрішньочерепного зрушення мозку при падіннях, ударах головою об поверхню).

Пацієнтом з легкою черепно-мозковою травмою – контузією, відповідно до міжнародно визнаних критеріїв, є людина, яка мала травматично індуковане фізіологічне порушення функції головного мозку, тобто внаслідок дії зовнішніх обставин (внаслідок вибуху, потрапляння стороннього предмета в голову, ДТП), що проявляється щонайменше однією з таких ознак: будь-який період втрати свідомості; будь-яка втрата пам’яті на події безпосередньо, до або після травми; будь-яка зміна психічного стану в момент травми (наприклад, почуття приголомшеності, дезорієнтація).

Симптоматика контузії залишає можливість жити та воювати: провідні симптоми зникають протягом 7-21 днів, психоемоційні та поведінкові розлади виникають у віддаленому періоді.

Механізм контузії

Є замкненим колом процесів, що відбуваються одразу після дії ушкоджувального чинника на черепну коробку пацієнта. При цьому головний мозок, як субстанція, що нагадує міцні драглі, починає рухатися всередині мозку з запізненням у порівнянні з рухом черепа, в той час як стінки черепа немов стають вторинним ушкоджувальним чинником. Далі запускається каскад реакцій: через неоднорідність структур мозку («старий мозок» – стовбур, гіпоталамус, мозолисте тіло – більш щільні, тоді як кора – більш «м’яка», більш рухома) відбуваються розриви аксонів (відростків нервових клітин). Такі розриви призводять до первинної загибелі нейронів.

При розривах синапсів (нервових з’єднань) відбувається вивільнення медіаторів, біологічно-активних речовин, що мають властивості токсинів для нейронів. Виникає вторинне ушкодження нейронів і посттравматичне запалення мозкової тканини, набряк, що призводить до зниження кровопостачання, кисневого голодування нервових клітин та третинного ушкодження. Далі коло замикається. Максимальна загибель нейронів спостерігається через 5-6 годин після отримання травми.

Контузія очей

Контузії очного яблука заведено розділяти на прямі (удар по очному яблуку великим предметом, наприклад, кулаком, м’ячем або палкою) й непрямі (наприклад, струс тулуба при падінні).

Залежно від сили та напрямку прямого удару, а також маси й швидкості об’єкта, що травмує, розвиваються зміни – від незначного крововиливу на поверхні ока до найтяжчих ушкоджень, таких як розрив і навіть руйнування очного яблука.

Сильний прямий удар у ділянку ока призводить до короткочасного зсуву всіх структур назад. Проте оскільки очне яблуко – замкнута структура, наповнена рідиною, що не стискається, такий зсув неминуче спричиняє настільки ж різке розтягнення фіброзної капсули ока в ширину. Навіть незначні механічні впливи на око повітряними ударними хвилями мають кумулятивний ефект, що з часом може призводити до пошкодження сітківки та зорового нерва.

При відсутності механічних уражень скарги з боку очей можуть бути різноманітні, наприклад розмитість зображення, розфокусування, плями перед очима, помутніння, що плавають перед оком. Однак, більшість цих проблем проходять повністю або частково за декілька місяців.

Лікування наслідків контузії має бути комплексним і поетапним, включати медикаментозну терапію та психологічну реабілітацію. 

ВІРИМО У ЗСУ! ПРАЦЮЄМО НА СВОЄМУ РОБОЧОМУ МІСЦІ!

Задайте питання лікарю-офтальмологу

Клініка АЙЛАЗ www.ailas.com.ua
04073, Україна, м. Київ, просп. С. Бандери, 17/1
Тел.: 0(44) 364 10 01

Статья защищена законом об авторских и смежных правах. При использовании и перепечатке материала активная ссылка на портал о здоровом образе жизни hnb.com.ua обязательна!