Малоінвазивні операції в хірургічному центрі CitiDoctor

     До хірургічного центру CitiDoctor звернулась молода жінка (40 років) зі скаргами на постійну слабкість, болі в лівій половині живота, нудоту та блювання після прийому їжі, періодичне підвищення температури до показників 37,3-37,6 С. Попередній діагноз першого лікаря – рак нирки або надниркової залози.

Було прийнято рішення перевстановити діагноз. При комп’ютерній томографії органів черевної порожнини було виявлено кістоподібне утворення до 16 см в діаметрі, що відтискало шлунок, ліву нирку та наднирник, однак встановити, з якого органу походить описане утворення, при КТ-скануванні було вкрай важко. МРТ органів черевної порожнини виявило зв’язок утворення з протокою підшлункової залози та дозволило розцінити патологічну знахідку як псевдокісту підшлункової залози. Онкомаркери РЕА та Са 19-9 виявились негативними.

Отже, одним з методів лікування описаного стану виявилось внутрішнє дренування псевдокісти, тобто утворення сполучення між порожнистим органом травного тракту (шлунком, дванадцятипалою кишкою, тонкою кишкою), оскільки спроби повного видалення утворення можуть супроводжуватися серйозними ускладненнями, а просте спорожнення псевдокісти (через пункцію) не попередить повторного її наповнення в майбутньому.

Пацієнтці було вирішено виконати малоінвазивну операцію – лапароскопічну цистогастростомію (співустя між стінкою кісти та стінкою шлунку). Хірургічне втручання проводилося під керівництвом завідувача хірургічним відділенням клініки CitiDoctor Глаголєвої Анастасії Юріївни.

Під час виконання процедури при ідентифікації та пункції псевдокісти через задню стінку шлунку об’єм пседвокісти став зменшуватися (аспіровано більше 500 мл бурої рідини), через що стінка утворення віддалилась від шлунка. Для виділення стінки псевдокісти та формування надійного сполучення прийняли рішення виконати мінілапаротомію, через яку було успішно створено цистогастроанастомоз та ушита передня стінка шлунку. Після операції визначалась нормалізація показників системного запалення, у перший же день після втручання пацієнтка почала вживати рідину та їжу природнім способом (не через зонд) та активно рухатися в межах відділення.

Додому пацієнтку виписали на 2-гу добу, при рідинному цитологічному дослідженні вмісту псевдокісти злоякісних елементів не виявили, бактеріологічне дослідження показало ріст Streptococcus pyogenes. Завдяки проведеному лікуванню у пацієнтки ліквідувалася хронічна інтоксикація, значно зменшився біль в животі, з’явилася можливість комфортно повноцінно вживати їжу.

Малюнок 1. КТ-зображення органів черевної порожнини (аксіальна площина, внутрішньовенне контрастування, артеріальна фаза). В лівій половині черевної порожнини визначається кістозне утворення із рідким і напіврідким вмістом (обведено коричневою лінією), оточене псевдокапсулою. Спереду від утворення візуалізується деформований хвіст підшлункової залози (обведено червоною лінією), по краю якого визначається хід селезінкової артерії (червоні стрілки). Панкреатична протока не візуалізується. По задній поверхні утворення відтісняє праву нирку з деформацією коркової речовини та чашечно-лоханкової системи (обведено синьою пунктирною лінією). Оточуюча паранефральна клітковина зліва набрякла. Лівий наднирник не візуалізується. 

Малюнок 2. Т2-зважене МРТ-зображення зони ураження (аксіальна площина). На передній поверхні кістозного утворення візуалізується деформований хвіст підшлункової залози (обведений зеленою лінією). В центрі паренхіми хвоста підшлункової залози визначається панкреатична протока, що має пряме сполучення із порожниною утворення (червоні стрілки), що не візуалізувалося за допомогою КТ.

Малюнок 3. Т2-зважене МРТ-зображення зони ураження (аксіальна площина, режим подавлення жиру). Візуалізується зона контакту хвоста підшлункової залози з капсулою кістозного утворення (обведено жовтим колом). Панкреатична протока сполучається із порожниною кістозного утворення – рідинний компонент в просвіті панкреатичного протоку та на рівні утворення має ідентичний МР-сигнал.

Малюнок 4.  КТ-зображення органів черевної порожнини та заочеревинного простору (коронарна площина, внутрішньовенне контрастування, артеріальна фаза). Кістозне утворення (обведене червоним пунктиром) знаходиться в заочеревинному просторі зліва, складається з двох компонентів, що сполучаються між собою, відтісняє селезінку в краніо-медіальному напрямку. Ліва нирка деформована, визначаються радіологічні ознаки порушення її екскреторної функції: гіпоінтенсивність накопичення контрасту корковою речовиною, деформація та зменшення об’єму великих і малих лоханок до щілиноподібного (відмічено синіми стрілками). Основа сечоводу в воротах лівої нирки (жовта стрілка) не прослідковується. Права нирка має нормальний розмір, форму та положення, коркова речовина рівномірно контрастована, що свідчить про задовільну екскреторну функцію. Чашечно-лоханкова система (відмічено коричневими стрілками) не порушена. В воротах правої нирки (фіолетова стрілка) чітко простежується основа правого сечоводу.

Ми раді ділитися своїм досвідом із колегами, а також запевнити пацієнтів, що вони в надійних руках!

CitiDoctor – хірургічний центр повного циклу.

Лицарі хірургії: боротьба за ваше здоров’я без компромісів!

Задайте питання лікарям і отримайте відповідь

Міжнародний медичний центр CitiDoctor https://citidoctor.ua

04073, Україна, м. Київ, просп. С. Бандери, 17/1

Тел.: 0(44) 333 48 85

Статья защищена законом об авторских и смежных правах. При использовании и перепечатке материала активная ссылка на портал о здоровом образе жизни hnb.com.ua обязательна!