Загальний аналіз крові: що показує та як розшифрувати показники

Його призначають як для профілактичної оцінки стану здоров’я, так і при підозрі на запальні, інфекційні чи інші захворювання. Результати цього аналізу можуть багато розповісти про роботу імунної системи, рівень кисневого забезпечення тканин, здатність крові до згортання та наявність прихованих проблем, які ще не викликають виражених симптомів.

Що показує загальний аналіз крові

Загальний аналіз крові дає уявлення про загальний стан організму та допомагає виявити можливі порушення на ранніх етапах, навіть за відсутності симптомів. Він відображає роботу системи кровотворення, імунної відповіді та здатність організму реагувати на внутрішні й зовнішні чинники.

Зокрема, загальний аналіз крові дозволяє:

• оцінити загальний стан здоров’я та адаптаційні можливості організму;
• виявити ознаки запального процесу або інфекції;
• запідозрити анемію та інші порушення кровотворення;
• оцінити роботу імунної системи за кількістю та співвідношенням лейкоцитів;
• визначити ризики порушення згортання крові за рівнем тромбоцитів;
• виявити непрямі ознаки зневоднення або перевантаження організму.

Важливо розуміти, що загальний аналіз крові не встановлює остаточний діагноз, але є надійним орієнтиром, який підказує лікарю напрям подальшого обстеження та необхідність додаткових обстежень.

Основні показники загального аналізу крові та їх значення

Загальний аналіз крові включає кілька показників, кожен з яких відображає певні процеси в організмі. Оцінювати їх важливо в комплексі, адже окреме відхилення не завжди свідчить про захворювання, а може бути реакцією на тимчасові чинники.

Основні показники загального аналізу крові та їх значення:

1. Гемоглобін (Hb). Показує рівень білка, який переносить кисень до тканин. Зниження може свідчити про анемію, дефіцит заліза або хронічні захворювання, підвищення — про зневоднення чи підвищене навантаження на організм.
2. Еритроцити (RBC). Червоні кров’яні клітини, що забезпечують транспортування кисню. Відхилення від норми можуть бути пов’язані з анеміями, порушенням кровотворення або зневодненням.
3. Гематокрит (HCT). Відображає співвідношення об’єму клітин крові до плазми. Допомагає оцінити густоту крові та водний баланс організму.
4. Лейкоцити (WBC). Клітини імунної системи, які реагують на інфекції та запалення. Підвищення часто вказує на запальний процес, зниження — на ослаблення імунної відповіді або вплив певних медикаментів.
5. Лейкоцитарна формула. Показує співвідношення різних типів лейкоцитів (нейтрофіли, лімфоцити, моноцити, еозинофіли, базофіли) і допомагає уточнити характер запалення або інфекції.
6. Тромбоцити (PLT). Відповідають за згортання крові та зупинку кровотеч. Зміни їх кількості можуть свідчити про ризик кровотечі або тромбоутворення.
7. Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). Неспецифічний показник запалення. Підвищується при інфекційних, запальних та деяких хронічних процесах. Детальніше про швидкість осідання еритроцитів можна дізнатися тут https://nikolab.com.ua/uk/prices/1083-2/. 
8. Еритроцитарні індекси (MCV, MCH, MCHC, RDW). Характеризують розмір і насиченість еритроцитів гемоглобіном. Використовуються для уточнення типу анемії та причин її розвитку.

Норми показників загального аналізу крові

Показники загального аналізу крові оцінюють з урахуванням віку, статі та індивідуальних особливостей людини. Важливо пам’ятати, що референтні значення можуть дещо відрізнятися залежно від лабораторії, тому завжди варто орієнтуватися на норми, вказані у бланку результатів.

Розглянемо орієнтовні норми для дорослих:

1. Гемоглобін (Hb). У жінок норма 120-150 г/л, у чоловіків – 130-170 г/л.
2. Еритроцити (RBC). У жінок 3,8-5,1 ×10¹²/л, у чоловіків – 4,3-5,7 ×10¹²/л.
3. Гематокрит (HCT). У жінок – 36-46 %, у чоловіків – 40-50 %.
4. Лейкоцити (WBC). Норма – 4,0-9,0 ×10⁹/л.
5. Нейтрофіли – 45-70%.
6. Лімфоцити – 20-40%.
7. Моноцити – 3-8%.
8. Еозинофіли – 1-5%.
9. Базофіли – 0-1%.
10. Тромбоцити (PLT). Норма – 150-400 ×10⁹/л.
11. ШОЕ. У жінок норма до 15-20 мм/год, у чоловіків – до 10-15 мм/год.
12. MCV – 80-100 фл.
13. MCH – 27-34 пг.
14. MCHC – 320-360 г/л.
15. RDW – 11,5–14,5%.

Показання для проведення загального аналізу крові

Загальний аналіз крові призначають у багатьох клінічних ситуаціях, оскільки він допомагає оцінити загальний стан організму та вчасно виявити можливі відхилення. Його можуть рекомендувати як з профілактичною метою, так і при наявності певних симптомів або захворювань.

Основні показання для проведення загального аналізу крові:

1. Профілактичні огляди. Для контролю стану здоров’я та раннього виявлення прихованих порушень.
2. Загальні скарги. Хронічна втома, слабкість, запаморочення, зниження працездатності, блідість шкіри.
3. Підозра на запальний або інфекційний процес. Підвищення температури тіла, біль, ознаки інтоксикації.
4. Ознаки анемії. Задишка, прискорене серцебиття, ламкість нігтів, випадіння волосся.
5. Контроль перебігу хронічних захворювань. Для оцінки динаміки стану та ефективності лікування.
6. Підготовка до оперативних втручань. Як частина стандартного передопераційного обстеження.
7. Контроль після перенесених захворювань або операцій. Для оцінки відновлення організму.
8. Моніторинг під час прийому лікарських засобів. Особливо препаратів, що можуть впливати на кровотворення або імунну систему.

Загальний аналіз крові є базовим, але важливим інструментом, який допомагає лікарю своєчасно оцінити зміни в організмі та визначити подальшу тактику обстеження або лікування.

Здати загальний аналіз крові та отримати точні результати можна в лабораторії «Ніколаб» https://nikolab.com.ua/uk/. 

Коли варто звернутися до лікаря

Загальний аналіз крові є орієнтиром для оцінки стану здоров’я, однак у деяких випадках його результати потребують обов’язкової консультації лікаря:

• є значні відхилення показників від норми, особливо кількох одночасно;
• підвищені або знижені лейкоцити супроводжуються підвищенням температури, болем, слабкістю;
• знижений гемоглобін або еритроцити поєднуються з запамороченням, задишкою, блідістю;
• різко змінена кількість тромбоцитів, що може підвищувати ризик кровотеч або тромбозів;
• підвищення ШОЕ без очевидної причини або в динаміці;
• показники погіршуються при повторних аналізах, навіть якщо скарги мінімальні;
• є хронічні захворювання і результати аналізу відрізняються від звичних;
• аналіз здавався для контролю лікування, і показники не покращуються або погіршуються.

Фахівець оцінить показники в комплексі з симптомами та за потреби призначить додаткові обстеження або лікування. Загальний аналіз крові — це важливий інструмент, який допомагає виявити порушення на ранніх стадіях, відстежити роботу організму та своєчасно розпочати терапію.

Статья защищена законом об авторских и смежных правах. При использовании и перепечатке материала активная ссылка на портал о здоровом образе жизни hnb.com.ua обязательна!