Детский сад №421

Ще зовсім недавно сиділа і читала відгуки про цей садочок. Зустрічала, як погані так і хороші. Вирішила, що дійсно ну не всім може подобатись, ризикнули і пішли.
Ітак знайомство з завідуючою:
перше враженння приємна начеб-то жінка, записалися, нас запевнили, що все дуже добре в садочку і взагалі нам неймовірно пощастило.
За тиждень, до того, як дитина піде в садочок робимо другий візит. сплатити внесок ДОБРОВІЛЬНИЙ! Добровільний внесок для мене, це хто скільки може... так як я цікавилась цінами і внесками, вирішила для себе, що дамо 500 грн. Приїхали з чоловіком і дитиною... в гаманці 600 грн. всього. Але виявляється "добровільний внесок" у Ніни Пилипівни - це "скільки можете, але не менше тисячі"
і тут мені якось незручно, я стільки не брала та й взагалі думаю, що трішки забагато, домовилась, що решту 400 грн. яких не вистачило, принесу на днях. Сама себе заспокоюю, все ж таки басейн, спортивний зал такий гарний, дитячі майданчики такі чудові та чисті.
віддали 1000 грн добровільно-примусового внеску.
Далі... перший день, купили квіти, 1 вересня схвильовані йдемо в садочок, знойомимося з вихователькою....це друге моє розчарування - в дошкільному НАВЧАЛЬНОМУ закладі педагоги навіть не вміють розмовляти. Коли свою переодягала, вихователька намагалась спілкуватись з дівчинкою, яка плакала, мама якою тільки пішла цитую "цить! цить! мама пішло до ВРАЧА! ну цить, вона СЧАС придьот" ну не допускаю такого навчання і спілкування з дітками такою мовою.
Сказати, що я засмучена - не сказати нічого!
Розчарування №3 - медсестра+завідуюча.
Моя дитина вже в групі, а медичні довідки у мене ще й ніхто не перевіряв та особливо і не вимагав.
Вони в мене всі чесно зроблені. Залишила дитину - йду до медсестри!
В цей час у неї якраз і Пилипівна. Після того, як сплатили внесок, попередня привітність відразу зникла... даю довідки - завідуюча відкриває на мене рот, цитую "где тетрадка для справок, я же говорила!!!" доречі про зошит ані слова не було сказано
продовжує далі "а ві вообще кто? ві взнос сдавали?" назвала прізвище дитини, тоді вона трохи заспокоїлась та побігла.
Далі медсестра перевіряє медичні довідки (медсестра - це ще одна окрема розмова, я б її і до дорослих недопустила, а до дітей так тим більше) перевірила каже "все в порядке"
ок, ходжу вулицею, дитину то вже через годину забирати, перший день... йду а хочеться розплакатись, стільки перебрала садочків, а попали в найгірший, знову заспокоювала себе басейном і т.д.
На басейн доречі звертати увагу мамам яслів взагалі непотрібно. За 2 місяці він був декілька разів. А інструктор відмовляється від яслів, тому що вони не вміють одягатись і роздягатись.
Скільки було прикрих інцедентів, не раз жалкувала про садочок.
за декілька б годин може й розказала би все. Кого цікавлять подробиці пишіть в приват, все розповім.
Закінчилась історія тим, що через 2 місяці забрала довідки медичні, дитину і тікала звідти щонайшвидше.
А НАЙГОЛОВНІШЕ, коли ми прийшли до другого садочку виявляється, на руках немає перфокарти - як садочок міг таке упустить?
відсутня 4-та АКДС, яку виявляється ми повинні були зробити ще декілька місяців тому? куди дивилась медсестра!?
За перший місяць, батьки здали ще по 300 грн. + постійно щось купували, папір, олівці, миючі засоби, книжки, потім батьки своїми руками вимушені були робити коврики, а на них як мінімум треба витратити вдосталь часу та ще й вміти шити й вишивати.